суббота, 7 мая 2016 г.

Буковинский священник приговорён к штрафу за то, что избил свидетеля Иеговы.

Державний герб України
15.03.2016
                                                                                              1-кп/721/10/2016 р.

                                                                                                                            721/1211/15-к

                                                                В И Р О К
                                                    І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И



15 березня 2016 року                                                         Путильський районний суд
                                                                                               Чернівецької області
у складі :          
      головуючого        судді         Дідуха Д.В
                             секретаря          Мигирян Т.В.
                            прокурора          Григорцова А.С.
                             захисника          ОСОБА_1      

   розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Путила  матеріали кримінального провадження   по  обвинуваченню:

                            ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

                            уродженця м. Вижниця, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою,

                            одруженого, священника, раніше не судимого,
                                            
                  у вчинені злочину, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України,-



                                                           В С Т А Н О В И В:


           07 квітня 2014 року біля 16 год. обвинувачений ОСОБА_2 на подвір"ї власного господарства в АДРЕСА_2, під час розмови з ОСОБА_3  схопив його правою рукою за шию і підборіддя, а кулаком лівої руки умисно наніс йому удар в нижню щелепу з правого боку нижче вуха, чим спричинив йому тілесні ушкодження: синці на лівій бічній поверхні шиї у верхній третині, в проекції кута нижньої щелепи зліва, у правій вилицевій ділянці, закрита черепно-мозкова травма, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров"я.

         Обвинувачений ОСОБА_2 вину свою у вчиненому злочині та цивільний позов не визнав,  і показав, що  07.04.2014 року біля 16 год. він приїхав додому на власному автомобілі .  Біля свого будинку побачив двох невідомих людей чоловіка і жінку. Він запитав їх, що вони роблять на його подвір"ї і чоловік, як йому потім стало відомо на прізвище ОСОБА_3, відповів, що він сповідує релігію Свідків Єгових  і став йому проповідувати. Так як він має свою християнську православну віру, то відповів йому, що не бажає дискутувати на цю тему і не хоче з брехунами говорити та процитував їм із Біблії фразу "Багато є неслухняних, марнославців, зводників, особливо ж з обрізаних, їм треба уста затуляти: вони цілі доми баламутять, навчаючи неправдиво Святого Письма". ОСОБА_3 сказав, що він його ще запам"ятає за цю фразу і за все. На цьому їх розмова закінчилася і вони невдоволені пішли з двору. Більше він їх не бачив. Ударів по обличчю ОСОБА_3 не наносив.

Потерпілий ОСОБА_3 показав в суді, що 07 квітня 2014 року біля 12.00 год. вони з дружиною ОСОБА_5 приїхали на власному автомобілі в с.Бережонка Вижницького району для проповідування Біблії. В центрі села зайшли до ОСОБА_6, яка взяла в них запрошення для відзначення найважливішого їхнього релігійного обряду, яке мало відбутись 14 квітня 2014 року в м. Вашківці Вижницького району.

ОСОБА_6 попрохала їх відвезти її дочку в село до бабусі після того, як вони закінчать свої справи.

Того дня вони заходили до багатьох жителів села і вручали запрошення.

           З цією місією підійшли до будинку без огорожі, де на їх оклик вийшла жінка в білій хустині. Він запропонував їй запрошення, але вона різко їм відмовила і зайшла за будинок. Коли вони зібралися йти, то із-за будинку вийшов чоловік, який їх покликав і поцікавився їхньою літературою. Він витягнув з сумки релігійний журнал "Вартова Башта" і показав йому. Дізнавшись, що вони свідки Єгови, ОСОБА_2, як йому пізніше стало відомо, сказав, що не хоче з брехунами говорити і що їм потрібно закривати уста,  неочікувано різким рухом правої руки схопив його за шию, повернув вліво, стиснув та завдав йому сильного  удару лівої руки в нижню щелепу з правого боку нижче вуха від чого він ледве втримався на ногах. Потім став з силою його штовхати руками. Він крикнув дружині щоб вона втікала і вони вдвох почали звідти тікати, а ОСОБА_2 кричав їм в слід і погрожував, щоб вони в селі більше не з"являлися.

           Коли вони поверталися від ОСОБА_2, то зайшли до ОСОБА_6, як і обіцяли, і  спитали в неї, хто проживає в будинку, з якого вони щойно прийшли. При цьому він прикривав місце удару, так як йому було незручно перед ОСОБА_6 До цього дня і після цього випадку він ні з ким не мав ніяких конфліктів.

          В той самий день, по приїзді додому, він подав заяву у Вижницький райвідділ міліції про скоєне проти нього кримінальне правопорушення .

    На другий день він звернувся за медичною допомогою до окуліста і невропатолога, а через два дні був госпіталізований до неврологічного відділення Вижницької районної лікарні з діагнозом:"Закрита черепно-мозкова травма " де лікувався до 18 квітня 2014 року.

Вважає, що напад на нього ОСОБА_2 вчинив із мотивів релігійної ненависті і він постійно наголошував на необхідність кваліфікації його дій, як злочин вчинений із релігійної ненависті за ст.161 ч.2 К України, внаслідок чого він оскаржував рішення слідчого до суду.

Повністю підтримує цивільний позов про відшкодування йому майнової та моральної шкоди заподіяної внаслідок скоєння злочину ОСОБА_2 проти нього.

Покази, які дав свідок ОСОБА_7 є неправдою, такого конфлікту між ним і дідом ОСОБА_8 в той день не було.

Свідок ОСОБА_5 показала, що 07.04.2014 року біля 12 год. вона з чоловіком ОСОБА_3 приїхали в с.Бережонка Вижницького району. В цьому селі вони розповсюджували запрошення на відзначення їхнього найважливішого обряду Свідків Єгових. Біля 16 год. дня вони з чоловіком підійшли до подвір"я будинку, власником якого, як пізніше їм стало відомо, є ОСОБА_2

На їх виклик вийшла жінка, яка запитала, що вони хочуть. Її чоловік показав запрошення і запропонував релігійну літературу, на що вона сказала,  що має свою літературу. Після цього вони розвернулись, щоб піти звідти . Коли пройшли кілька метрів, їх окликнув чоловік, як вони потім дізналися, чоловік цієї жінки і покликав їх до себе. Підійшовши, він запитав, що вони проповідують. Під час їхньої розмови до них підійшла молода дівчина, яка була присутня при їх розмові. ОСОБА_2 сказав: "Ви знаєте, що про вас написано в Біблії ?", її чоловік запитав: "Скажіть, що?" Той сказав:"Уста, які баламутять народ, потрібно затикати", схопив її чоловіка правою рукою за шию та підборіддя і кулаком лівої руки вдарив в обличчя з правого боку. Її чоловік ледве втримався на ногах і після цього ОСОБА_2 ще один раз штовхнув її чоловіка. Вони вдвох почали втікати з подвір"я, а ОСОБА_2 кричав їм навздогін, щоб вони більше в село не приходили. Після цього вони припинили розповсюдження запрошень в цьому селі, а її чоловік змушений був лікуватися у Вашківецькій ЦРЛ десять днів, оскільки жалівся на біль в голові.

В той день вона була одягнена в чорну спідницю і в куртку світло - бежевого кольору. На шиї нічого не було. Чоловік був одягнений в брюки і куртку темного кольору.

Свідок ОСОБА_9 показала, що вона 07.04.2014 року після обіду прийшла додому. Біля 16 год. хтось постукав в двері їхнього будинку. Коли вийшла з хати, то побачила двох незнайомих людей. Спершу в неї склалося враження, що це прийшли родичі їх прийомних дітей. Пізніше дізналася, що це було подружжя ОСОБА_3. Вони запропонували їй релігійну літературу і запрошення, однак вона відмовилася спілкуватися з ними  на цю тему . В цей час до них підійшла її рідна дочка. Вони довго з цими людьми не розмовляли десь хвилину одну або дві бо в цей час на подвір"я заїхав на автомобілі її чоловік ОСОБА_2 Він вийшов з машини, взяв в одну руку дипломат, а в другу сумку з продуктами, як він постійно робить, і запитав хто прийшов і чого. ОСОБА_3 сказав, що запрошує їх на їхнє свято. Батюшка відмовився, сказав що в нього є своя віра і сказав йому одну фразу із Біблії:" Багато є неслухняних, марнославців, зводників,особливо ж з обрізаних, їм треба уста затуляти: вони цілі доми баламутять, навчаючи неправдиво". Зразу ж після цього дочка ОСОБА_10 відчинила двері на кухню і батюшка зайшов туди перший, а вони із її дочкою зайшли на кухню після того, як сім"я ОСОБА_3 покинула їхнє подвір"я .

Десь о 20.00 год. приїхав слідчий, запитав,  що між ними і ОСОБА_27 сталося і чому вони побили його. Це їх дуже здивувало, оскільки її чоловік ніяких ударів не наносив ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_10 показала, що 7.04.2014 року вона знаходилася в будинку, почула сигнал автомобіля і вийшла з хати. На подвір"ї побачила незнайомих людей, з якими розмовляли мати і сестра ОСОБА_11 . До них вона не підходила, так як в них це не прийнято. Якраз в цей час батько вийшов із машини, мав у руках дипломат і пакет. Він підійшов до розмовляючих, за тим почула що батько засміявся і з тим вона відчинила двері кухні і батько з пакетами зайшов на кухню. Вона стояла на подвір"ї десь за чотири кроки від них. Учасником їхньої розмови була також вчителька, яка знаходилася в будинку і спостерігала з вікна за їхньою розмовою.

            Підтвердила, що   батько не наносив комусь удари руками.

            Незнайома жінка в той день була одягнена в сіру юпку і в темну куртку чи плащ. На жінці була чи то шаль чи ще щось світлого кольору. Чоловік був в темному пальто.

Свідок ОСОБА_11 показала, що вона 07. 04.2014 року біля 16 год. знаходилася в своєму будинку. В цей час почула, як на подвір"ї загавкав пес. Вона вийшла на вулицю і побачила незнайомих людей. За нею з хати вийшла також мати. Незнайомі чоловік і жінка стали запрошувати їх на проведення їх релігійного обряду як Свідків Єгових. Мати сказала, щоб вони йшли геть з подвір"я. В цей час почула сигнал автомобіля і на подвір"я заїхав батько, який вийшов із машини і як завжди тримав у руках дипломат і пакет з гостинцями. Батько підійшов до них і незнайомий чоловік став запрошувати на їхнє свято. Батько сказав цитату: "Багато є неслухняних, марнославців, зводників, особливо ж з обрізаних, їм треба уста затуляти: вони цілі доми баламутять, навчаючи неправдиво Святого Письма". Чоловік розізлився і сказав, що вони обзивають їх блудниками і став погрожувати, що  вони його ще згадають. Після цього ОСОБА_10 відчинила двері на кухню і батько із сумками зайшов на кухню, і за ним зайшли ОСОБА_10 та мати. При цьому ніхто нікому ударів не наносив.

Окрім того свідок показала, що незнайомі чоловік і жінка були одягнені в темну одежу.

Свідок ОСОБА_12 показала, що в той день 07.04.2014 року десь о 15 год.30 хв. знаходилася в будинку ОСОБА_2 і вела індивідуальне заняття з дитиною. Урок проводила в спеціальній кімнаті, двері якої виходять навпроти кухні. Коли вела урок, то побачила через вікно незнайомих людей.  В чоловіка в руках були книжки і пакет, був одягнений в темну одежу і поруч нього була жінка в світлій одежі. Навпроти них стояли матушка ОСОБА_5 і дочка ОСОБА_13. В цей час на подвір"я заїхав батюшка. Коли батюшка вийшов з машини, в руках тримав валізу і пакет. Він підійшов до них, постояв хвилину біля цих людей і зайшов на кухню. Матушка і ОСОБА_10 ще постояли з ними і потім всі розійшлися.

Також додала, що вона весь час спостерігала з вікна будинку і ніхто нікому не наносив ніяких ударів.

Свідок ОСОБА_14 показала, що 07.04.2014 року біля 16 год. йшла з магазину ОСОБА_25 і по дорозі зустріла двох незнайомих їй людей, чоловіка і жінку, які між собою спокійно розмовляли і йшли від будинку батюшки. На їх обличчях не було слідів побоїв.

Через тиждень зустрілася з матушкою в церкві, стали вести розмову і вона чуть не плачучи стала розказувати, що на них звела наклеп сім"я ОСОБА_3, буцімто батюшка їх побив. Вона зайшла до сусідів ОСОБА_2 і розпитала, чи були такі люди в них в цей день, але вони сказали, що до них такі люди не заходили.

Свідок ОСОБА_15 показала, що до початку травня 2014 року після робочого дня слідчий   ОСОБА_24 попросив її бути понятою при огляді місця події в с. Бережонка Вижницького району. На подвір"я ОСОБА_2 вони не заїзжали, а припаркували машину біля їх будинку на узбіччі дороги. Вона з машини не виходила і залишалася в машині, так як була вагітна і  їй було не дуже добре. Тому не може сказати, чи був другий понятий. ОСОБА_16 сам заходив на подвір"я і фотографував на свій мобільний телефон. З ним був ще один хлопчина. Протокол їй зачитали в машині, який вона  підписала.

Свідок ОСОБА_17 показав, що він 7.04.2014 року прийняв заяву від ОСОБА_3 про те,що його в с.Бережонка приблизно о 16 .00 год. побив ОСОБА_18 І Коли розмовляв із потерпілим, то було видно на його шиї почервоніння, однак він не бачив на ньому видимих тілесних пошкоджень. Цього ж дня він відібрав пояснення по даному факту у заявника,його дружини,ОСОБА_18 і його дружини ОСОБА_9

Під час відібрання пояснень у подружжя ОСОБА_9 вони не вказували на інших свідків цього конфлікту.

27 квітня 2014 року він був присутній при огляді місця події в с.Бережонка Вижницького району. Його дружину ОСОБА_15 слідчий ОСОБА_24 також запросив  бути присутньою при огляді місця події. Крім дружини був присутній ОСОБА_19 Вони під"їхали на автомобілі до будинку в другій половині дня, але вдома нікого не було.

Свідок ОСОБА_19 показав, що він не приймав участі при огляді місця події. До нього додому приїхав слідчий ОСОБА_16 і спитав його, чи ОСОБА_2 проживає в цьому селі. Він підтвердив і тоді слідчий сказав, щоб він підписав протокол.

Свідок ОСОБА_20 показала, що коли проводилося відтворення вона цілий день була вдома, так як знаходиться у відпустці по догляду за новонародженою дитиною.
Десь о 16 год. вона почула,що загавкав пес і вона вийшла на подвір"я . Там побачила дільничного міліції і з ним ще одного кремезного чоловіка. Вона підійшла до них і спитала, що їм потрібно. Дільничний міліції сказав, що вони вже провели свою роботу і батьки чоловіка про це знають, він їм зателефонує. Із сторонніх людей нікого не було. Коли додому прийшли батьки чоловіка, вона їм все розповіла .Однак їм нічого не було відомо про дії слідчих.

Свідок ОСОБА_7 показав, що 07.04.2014 року він затримався в школі і повертався додому десь о 16 годині дня. Коли повернув на свою вулицю, побачив двох незнайомих людей чоловіка і жінку, які сперечалися з дідом ОСОБА_8 біля його власного будинку . Проходячи біля них десь на відстані двох метрів він бачив, що молодий чоловік схопив діда і почав трясти, а дід кричав, висловлювався нецензурними словами і розмахував палицею. Він міг любого вдарити, бо був хворий.

Про цей інцидент забув і нікому нічого не сказав. На другий день почув  розмову матері і сестри, що батько вдарив якогось чоловіка і до них приїзджав прокурор чи хтось інший, він точно не може сказати . Тоді він розказав матері про діда ОСОБА_26 і тих двох людей.

Свідок  ОСОБА_21 показав, що 07.04.2014 року десь о 16-17 год. знаходився біля магазину. Туди до припаркованої  машини підійшли чоловік одягнений в чорну куртку і жінка в світлій одежі. Вони вдвох сіли в автомобіль і поїхали. На обличчі чоловіка не було видно слідів подряпин, лице було чисте. Не може сказати, яка саме велася між ними розмова, але він почув, що вони говорили про якогось діда і що він "дурний ". В автомобіль з ними більше ніхто не сідав.

Свідок ОСОБА_16 показав, що в той період, як стався цей інцидент, він працював слідчим Вижницького РВ УМВС. 07 квітня 2014 року до Вижницького РВ УМВС звернувся ОСОБА_3 із заявою про нанесення йому тілесних ушкоджень.  Він розпочав досудове розслідування за ст.125 КК України і вніс відомості в державний реєстр.

На підставі висновків експертизи він кваліфікував дії підозрюваного ОСОБА_2 за ст.125 ч 2 КК України.

Вважає, що було достатньо зібрано доказів вини підозрюваного і були допитані прямі свідки. Також під час досудового розслідування не було в нього даних про свідка ОСОБА_7 і не було заявлено підозрюваним і потерпілим жодного клопотання  про допит інших свідків, які заявлені  адвокатом.

Дружина ОСОБА_22  не вказувала при її допиті на свідків, які були заявлені в судовому засіданні захисником.        

Свідок ОСОБА_6 показалащо 07.04. 2014 року біля 12 год. вона була на подвір"ї свого будинку. В цей час по вулиці проходили її односельчани з с.Замостє Вижницького району подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_5. Під час їхньої розмови вона попросила ОСОБА_3 забрати в с.Замостє її дочку до бабусі коли буде вертатися назад в своє село .

Біля 17 год. ОСОБА_3 зайшов за дочкою. На її погляд він був схвильований і якось дивно набік тримав голову. ОСОБА_3 забрав дочку і вони пішли до автомобіля, який був припаркований біля магазину.

Коли ОСОБА_3 забирав дочку, то нічого про його побиття їй не говорив.

Вина обвинуваченого доведена і іншими доказами, які досліджені в судовому засіданні, а саме:

- заявою ОСОБА_3 про те, що 07.04.2014 року в с. Бережонка Вижницького району ОСОБА_2. побив його і причинив тілесні ушкодження ./а.с.94 т.1 обв.акт./;

- витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань про  реєстрацію заяви ОСОБА_3 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення /а.с.1/;

-показами свідка ОСОБА_5;

-показами свідка ОСОБА_6;

-показами свідка ОСОБА_17

-показами свідка ОСОБА_16

-висновками  експертизи № 66 від 18.04.2014 року і   № 108 від 15.06.2015 року про те, що на тілі ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження, які призвели до короткочасного розладу здоров"я./а.с.36-37,139-140/ .

Суд вважає, що клопотання захисника про визнання висновку судово-медичної експертизи №66 від 18.04.2014 року недопустимим доказом є безпідставним і не підлягає задоволенню, поскільки дії по ознайомленню підозрюваного, потерпілого з постановою про призначення даної експертизи згідно чинного Кримінально-процесуального кодексу не проводяться і це не є підставою визнання експертизи недопустимим доказом.

Також є безпідставним і не підлягає задоволенню клопотання захисника про визнання додаткової судово-медичної експертизи № 108 від 15.06.2015 року недопустимим доказом, поскільки дана експертиза проведена в межах досудового розслідування, що підтверджується постановою про продовження строку досудового розслідування до 20 червня 2015 року./а.с 139-140/.

Не є і підставою визнавати недопустимими доказами висновки експертиз із-за того, що медична карта, по якій проводились судово-медичні експертизи, були витребувані слідчим, а не отримані на підставі ухвали слідчого судді, або суду.

Суд знаходить, що установа видала медичну карту добровільно, що не заперечується ст.93 КПК України і по ній була проведена судово - медична експертиза, а тому експертизи є допустимими доказами.

- протоколом слідчого експерименту з фототаблицями з потерпілим ОСОБА_3, який підтверджує при яких обставинах і яким способом йому були нанесенні тілесні ушкодження./а.с.32-34/.

          Клопотання захисника про визнання слідчої дії по проведенню слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_3 недопустимим доказом не підлягає задоволенню, поскільки в судовому засіданні було уточнено, що потерпілий ОСОБА_3 показав, що спершу був допитаний в якості потерпілого, а після з його участю був проведений слідчий експеримент. Суд вважає, що слідчим допущена технічна помилка при  оформлені процесуальних документів.

         Також не підлягає задоволенню клопотання захисника про визнання недопустимим доказом довідки релігійної організації за № 953 від 08 квітня 2014 року відносно потерпілого ОСОБА_3., поскільки дана довідка не досліджувалась як доказ, вона додана до матеріалів кримінального провадження і носить інформаційний характер. Також ця довідка не впливає на вину чи невинуватість обвинуваченого.

          Також суд не приймає, як доказ фотографії, на яких зображено господарство ОСОБА_2, оскільки вони не несуть ніякої інформації про вчинений злочин і не впливають на кваліфікацію злочину.

          Судом не приймається, як доказ, довідка надана під час судового розгляду про відвідування занять у Бережонській НВК неповнолітньою ОСОБА_23, оскільки вона немає ніякого відношення до матеріалів кримінального провадження і отримана непроцесуальним способом.

     Суд вважає, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження від 31.05.2014 року є недопустимим доказом, поскільки вона скасована ухвалою слідчого судді Вижницького районного суду  від 19.06.2014 року і судом не може прийматись як доказ невинуватості ОСОБА_2

          Клопотання захисника про визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події із фототаблицями підлягає задоволенню. В судовому засіданні було встановлено, що даний огляд проведений з грубими порушеннями кримінально-процесуального кодексу.

          Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у спричиненні ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров"я і механізм виникнення, характер та локалізація тілесних ушкоджень об"єктивно підтверджуються висновками експертиз. При цьому механізм їх виникнення, локалізація тілесних ушкоджень і їх характер відповідають показам потерпілого та свідка ОСОБА_5, що є прямим підтвердженням вини обвинуваченого.

Крім цього, спричинення легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров"я потерпілому ОСОБА_3 побічно підтверджується і показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_7, які підтвердили зустріч обвинуваченого і потерпілого при обставинах, зазначених в обвинувальному акті. В цій частині їх покази узгоджуються з матеріалами справи і показами даними в судовому засіданні. Покази відносно того, що обвинувачений не наносив потерпілому ударів руками, суд  оцінює критично, поскільки з об"єктивної сторони їх покази не співпадають з прямими доказами злочину, що підтверджує факт спричинення легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров"я ОСОБА_3 ОСОБА_21 свідки є близькими родичами і  заінтересованими особами в тому, щоб обвинувачений ОСОБА_2 уникнув кримінальної відповідальності.

Суд зазначає, що твердження потерпілого ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 вчинив відносно нього злочин на грунті релігійної ненависті і його дії необхідно кваліфікувати за ст.161 ч.2 КК України в судовому засіданні не знайшло підтвердження.  Те, що потерпілий ОСОБА_3  посилається на фразу, яку сказав  ОСОБА_2  що уста, які баламутять народ потрібно затикати не є доказом того, що злочин вчинений із-за релігійної ненависті, а є тільки припущенням потерпілого ОСОБА_3

Невизнання ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч.2 ст.125 КК України суд оцінює критично і розцінює це як спосіб захисту з метою уникнення   кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

          Суд вважає, що вина ОСОБА_2  доведена повністю в скоєнні злочину і кваліфікує його дії за ст.125 ч.2 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що призвело до короткочасного   розладу  здоров"я.

           Призначаючи йому вид та міру покарання,  суд враховує характер та ступінь тяжкості  скоєного злочину, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу винного, зокрема те, що він вину у скоєнні злочину не визнав, до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання, на утриманні має неповнолітніх дітей.

           Обставиною, що пом'якшує покарання  є вчинення злочину вперше.

           Обтяжуючих обставин покарання судом не встановлено.

           З врахуванням пом"якшуючих та обтяжуючих обставин, характеризуючих даних, сімейного стану обвинуваченого, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_2 менш м"ягке покарання у виді штрафу.                                          

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує вимоги розумності і справедливості, на підставі яких визначає моральну шкоду в розмірі 3 500 гривень.

Визначаючи розмір матеріальної шкоди, суд приймає до уваги довідку КУ "Вижницької ЦРЛ" №526 від 23.05.2014 року/а.с.68/ в якій зазначено список ліків, які потерпілий придбав на період лікування в розмірі 732 грн.44 коп.

Суд не приймає до уваги надані потерпілим чеки до цивільного позову, поскільки в них зазначені ліки, що не співпадають з тими, які зазначені в довідці КУ "Вижницької ЦРЛ".

Тому, суд вважає, що матеріальна шкода повинна бути відшкодована в розмірі 732 грн.44 коп.

Також, суд вважає, що відсутність обвинувального акту від 19.06.2015 року в матеріалах кримінального провадження допущена через помилку слідчого при направленні обвинувального акту до суду, але його відсутність не впливає на вину чи невинуватість обвинуваченого.

            На підставі вищенаведеного, керуючись  ст.ст. 370-371,374,376  КПК України, суд,-

                                                                 З А С У Д И В :


        Визнати винним ОСОБА_2  у вчинені злочину, передбаченого  ст. 125 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді  штрафу в розмірі сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян ( 1700 гривень).

             Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

             Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 732 (сімсот тридцять дві )гривні 44 коп. та моральну шкоду в розмірі 3 500(три тисячі п"ятсот ) гривень.

       Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернівецької області через   Путильський районний суд протягом 30 (тридцяти) днів  з моменту його проголошення.

  Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

   Копії вироку негайно, після його проголошення, вручаються обвинуваченому та прокурору.

С У Д Д Я:


        

Комментариев нет:

Отправить комментарий